Європейський Союз 27 держав працював на основі правової бази, створеної лише для 15 країн. Для реалізації свого повного потенціалу Європейський Союз має модернізуватися та реформуватися.
Чи посилить Лісабонський договір голос Європи у світі?
Так, це буде одним із найбільших досягнень договору.
Колишні компетенції Високого представника у справах спільної зовнішньої та безпекової політики (ним був Хав’єр Солана) та Європейського Комісара у справах зовнішніх відносин (ці функції виконувала Беніта Ферреро-Вальднер) віднині об’єднуватимуться в одній посаді: Високому представникові із закордонних справ та безпекової політики, що водночас буде Віце-президентом Європейської Комісії. Ця посада перебуватиме одночасно і в структурі Ради ЄС (що представляє держави-члени Союзу), і в структурі Європейської Комісії. Ця новація зробить зовнішню політику ЄС послідовнішою, адже на зовнішній арені Союз буде представлено однією особою.
Чи послаблять ці зміни здатність держав ЄС провадити незалежну зовнішню політику?
Ні. До Європейського Союзу звертаються із проханням про дію, коли на міжнародній арені існує потреба у єдином у та послідовному голосі. Чимало питань зовнішньої політики найліпше розв’язуються у спільній роботі держав-членів ЄС та Європейського Союзу як наддержавної інституції. Однак Високий представник / Віце-президент Європейської Комісії діятиме у сфері зовнішньої політики тільки на основі рішень, ухвалених одностайно 27-ма державами ЄС – так само, як це відбувається нині.
Чи вестиме Договір до втрати Сполученим Королівством та Францією свого статусу постійного члена Ради Безпеки ООН?
Ні. Європейський Союз не є стороною Хартії ООН, і Лісабонський договір у жодний спосіб не змінює цієї обставини. Тому Сполучене Королівство та Франція продовжуватимуть бути постійними членами Ради Безпеки ООН, а всі інші держави-члени ЄС також збережуть свій статус у цій організації.
Як працюватиме Європейська служба зовнішньої дії?
Мета Європейської служби зовнішньої дії полягає в наданні допомог и Високому представникові / Віце-президентові Європейської Комісії здійснювати політику, передбачену її / його мандатом, у розвиткові та координуванні зовнішньої політики ЄС, у послідовному та ефективному поширенні європейських цінностей та інтересів в усьому світі.
Служба складатиметься з посадовців Секретаріату Ради ЄС, Європейської Комісії та дипломатичних служб держав-членів ЄС, а також з місцевих працівників та співробітників, що працюють за контрактами.
Від 1 грудня 2009 року Представництва Європейської Комісії в усьому світі перетворяться на Представництва Європейського Союзу та працюватимуть під керівництвом Високого представника ЄС / Віце-президента Європейської Комісії. Крім того, вони увійдуть до структури Європейської служби зовнішньої дії, щойно вона почне функціонувати.
Чи зміниться щось в оборонній сфері?
Держави-члени ЄС можуть самі вибирати, як далеко вони хочут ь піти, інтегруючись в оборонній сфері. Договір надасть змогу тим державам-членам ЄС, чий військовий потенціал відповідає вищим критеріям і які зв’язані одна з одною амбітнішими зобов’язаннями, налагодити «постійну структуровану співпрацю» в межах Європейського Союзу.
Чи створить Лісабонський договір Європейську армію?
Ні. Військові потужності залишаються у руках держав-членів ЄС. Відповідно до Договору, держави-члени ЄС мають надати в розпорядження Союзу свої військові потужності для реалізації спільної безпекової та оборонної політики ЄС. Однак у Договорі чітко сказано, що будь-які рішення у цій сфері ухвалюються тільки одностайно; будь-яка держава ЄС має право виступати проти таких операцій, а будь-які внески до них мають відбуватися добровільно.
Чи означатиме, що завдяки Лісабонському договорові ухвалення рішень у Європейському Союзі стане демократичнішим?
Так. Договір ясніше визначає розподіл влади між Європейським Союзом та державами-членами ЄС.
За деякими винятками, він перетворить процедуру спільного ухвалення рішень Радою ЄС (урядами держав-членів Союзу) та Європейським Парламентом (всенародно обраними депутатами) на головну процедуру ухвалення законодавчих рішень у ЄС. Договір посилює демократичний контроль у Європейському Союзі, надаючи більшої ролі і Європейському Парламенту, і парламентам держав-членів ЄС.
Чи призведе Лісабонський договір до створення європейської «наддержави»?
Ні, жодним чином. Він є міжнародним договором, узгодженим та ратифікованим кожною державою-членом ЄС. Держави-члени ЄС погодилися поступитися частиною свого суверенітету, однак влада та компетенція ЄС походить повною мірою від його держав-членів.
Чи зміниться розмір Європейської Комісії?
Спочатку передбачалося, що від 2014 року кіл ькість Комісарів буде зменшено. Однак у грудні 2008 року на засіданні Європейської Ради держави ЄС надали певні зобов’язання щодо Ірландії. Ці зобов’язання передбачали незмінність принципу, за яким кожна країна ЄС надсилатиме по одному Комісару до Брюсселя. Цей принцип може бути змінено тільки через одностайне голосування лідерів держав ЄС у Європейській Раді.
Чи зросте кількість сфер, де рішення ухвалюються кваліфікованою більшістю?
Лісабонський договір істотно (на цілих 44 позиції) збільшує кількість сфер, де рішення ухвалюватимуться кваліфікованою більшістю, а не одностайно. Іншими словами, у цих сферах держави-члени ЄС втрачають право вето. Серед них – сфера свободи, безпеки та юстиції (прикордонний контроль, надання притулку, імміграція, Євроюст та Європол), деякі питання у сфері спільної зовнішньої та безпекової політики, сфери енергетики, інтелектуальної власності, гуманітарної допомоги тощо.
< b>Якою є роль нового президента Європейської Ради?
Лісабонський договір передбачає створення нової посади – «постійного» Президента Європейської Ради, що обирається самою Європейською Радою (лідерами держав-членів ЄС). Він або вона призначаються на строк у два з половиною роки, і відповідає не лише за головування у Європейській Раді, а і за зовнішнє представництво Союзу стосовно питань спільної зовнішньої та безпекової політики.
При цьому ротаційне головування держав-членів ЄС (по шість місяців для кожної) збережеться у рамках галузевих Рад Міністрів, за винятком Ради з закордонних справ, у якій головуватиме Високий представник / Віце-президент Європейської Комісії.
Європейський Союз чи Європейська Спільнота (Співтовариство)?
Від 1 грудня 2009 року поняття «Європейська Спільнота» («Європейське Співтовариство») зливається з поняттям «Європейський Союз». Відтак не буде жодної п отреби вживати поняття «Європейська Спільнота» («Європейське Співтовариство»). До Лісабонського договору Європейський Союз тримався на трьох Європейських Спільнотах.
Чи є Лісабонський договір вищим від національного права держав ЄС?
Декларація, вміщена до тексту Договору, підтверджує принцип примату права ЄС над правом держав-членів ЄС. Але у цьому немає нічого нового – подібний принцип є базовим принципом європейської інтеграції від самих її початків. Однак він застосовується тільки у сферах компетенції Договору та коли інституції ЄС діють у межах компетенцій, визначених правом ЄС.
Чи може держава вийти з Союзу?
Договір містить статтю про можливість вільного виходження держави-члена ЄС з Європейського Союзу. Це є новацією і чітким сигналом, що членство у Європейському Союзі є цілком добровільним.
